У м. Харкові відкрито Консультативний центр Східного регіону Координаційного штабу (Полтавська, Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області).

Одним із основних завдань Консультативного центру є сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань поводження з військовополоненими.

Консультаційний центр Східного регіону Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими розташований за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21. Звернення також приймаються за телефоном 0 800 300 176 та електронною адресою: [email protected].

м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 105 тел. (066) 937 94 11

м. Дніпро, вул. Передова, 427 тел. (066) 938 64 84

м. Дніпро, вул. Осіння, 6 тел. (093) 116 44 51

м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 22 К (050) 831 93 25

м. Кривий Ріг вул. Вільної Ічкерії, 11 А (098) 086 99 64

м. Дніпро, в районі вулиці Курсантська, 22 (093) 399 26 86

Для отримання Дозволу суб’єкт господарювання за місцем провадження діяльності надає до Управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Дніпропетровській області наступні документи:

-заяву про видачу Дозволу, де обов’язково вказуються конкретні види господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

-копія статуту юридичної особи із зазначенням видів діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що провадиться юридичною особою;

-копії документів, що підтверджують право власності на об’єкти чи приміщення, призначені для провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі — об’єкти чи приміщення), або договору оренди об’єкта чи приміщення;

-план-схема об’єкта чи приміщення з обов’язковим зазначенням безпосередніх місць провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, їх площі та їх назва;

-копії договору про охорону об’єкта чи приміщення та документів, що підтверджують обладнання приміщення засобами охоронної та пожежної сигналізації;

-витяг з наказу про допуск до роботи з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами осіб (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця проживання і посади) та особи (осіб), відповідальної за їх зберігання і використання;

-копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Всі копії повинні бути завірені печаткою та підписом уповноваженої особи.

Технічні вимоги до об’єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів визначені наказом МВС України від 29.01.2018 № 52 «Про затвердження Вимог об’єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та зберігання вилучених з незаконного обігу таких засобів і речовин».

Звертатися до управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Дніпропетровській області, адреса підрозділу:

м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 85; 

довідки за телефоном: (067) 563 58 78, (095) 024 94 18.

Методичні рекомендації
про супровід осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області

• ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
• 
  
  1.1. Порядок доступу в адміністративну будівлю ГУНП в Дніпропетровській області (далі - ГУНП), розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а, осіб з обмеженими фізичними можливостями, громадян похилого віку, інших маломобільних груп населення розроблено з урахуванням заходів, визначених державними будівельними нормами України «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Указу Президента України №401/2017 «Про внесення зміни до пункту 3 Положення про національний заклад (установу) України», Конвенцією про права осіб з інвалідністю з метою забезпечення реалізації державної політики щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб, що потребують допомоги при відвідуванні ГУНП, забезпечення права таких осіб на безперешкодний доступ в приміщення та на територію ГУНП, зручності та комфортності перебування і на рівні зі всіма громадянами участі у громадському житті суспільства тощо.
  1.2. Цими методичними рекомендаціями визначається супровід (надання допомоги) осіб з обмеженими фізичними можливостями, громадян похилого віку, інших маломобільних груп населення під час перебування в ГУНП та на його території.
  1.3. Методичні рекомендації оприлюднюються на офіційному веб-сайті ГУНП і розміщується на інформаційному стенді на першому поверсі адміністративного будинку.
  1.4. Терміни, які використовуються в тексті цих рекомендації, визначені з врахуванням ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Державними будівельними нормами ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», а саме:
  особа з інвалідністю - це особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист;
  маломобільні групи населення (МГН) - люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До маломобільних груп населення віднесені особи з інвалідністю, люди з тимчасовим порушенням здоров'я, вагітні жінки, люди старшого (похилого) віку, люди з дитячими колясками тощо;
  особи, що потребують допомоги – особи з інвалідністю, люди з обмеженими фізичними можливостями або старшого (похилого) віку, вагітні жінки та інші маломобільні групи населення;
  відповідальна особа – посадова особа ГУНП, на яку покладаються обов’язки щодо забезпечення доступу до ГУНП осіб, які потребують додаткової допомоги, а саме: працівники чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП або відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення ГУНП.
  Вимоги доступності для маломобільних груп відвідувачів забезпечуються відповідно до ДБН В.2.2-17 в частині функціонально-планувальних елементів приміщень, вхідних вузлів, внутрішніх комунікацій, а також їх інформаційного та інженерного обладнання.
  
  2. ПОРЯДОК ПЕРЕСУВАННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ І МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ В ПРИМІЩЕННЯХ ГУНП

2.1. Вхід до ГУНП здійснюється через центральний вхід з боку вул. Троїцька. При вході в адмінбудинок ГУНП встановлена кнопка виклику, що розташована на прийнятній висоті для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення.
Посадові особи ГУНП, що здійснюють цілодобове чергування (в тому числі спостереження через зовнішні камери відеоспостереження), виявивши, що особа (особи), що потребують допомоги, намагається увійти на територію ГУНП невідкладно слідує до такої особи дізнається про необхідність супроводу, а уразі необхідності – невідкладно зв’язується із відповідальною особою.
2.2. Відповідальна особа зустрічає і супроводжує осіб, що потребують допомоги, а в разі настання надзвичайної ситуації відповідає за евакуацію МГН і осіб з інвалідністю з території ГУНП.
3 питань, що стосуються особи з інвалідністю, важливо завжди пам'ятати, що потрібно звертатись безпосередньо до цієї людини, а не до особи, яка її супроводжує. Щоб звернути на себе увагу людини з вадами слуху, необхідно помахати рукою, або іншим чином привернути їхню увагу.
2.3. У першочерговому порядку відповідальною особою уточняються, якої допомоги потребує маломобільний громадянин або особа з інвалідністю, мета відвідування ГУНП, необхідність супроводу. Якщо особа, яка потребує допомоги відмовляється від пропозиції та не потребує допомоги відповідальної особи, забороняється нав’язувати свою допомогу. Забороняється торкатись осіб з інвалідністю чи їх допоміжних засобів пересування без їх дозволу.
2.3.1. Необхідно бути терплячім з людьми, які мають труднощі в спілкуванні; не виправляти їх; не закінчувати їх речення замість них. В спілкуванні з особами з обмеженим слухом чи тими, що не чують, в нагоді допомоги інколи можуть стати ручка з папером.
2.3.2. Необхідно використовувати чіткі, коротші речення. Якщо особа з інвалідністю не зрозуміла відповідальну особу, потрібно повторити щойно сказане або спробуйте перефразувати речення. Деяким особам, що не чують або мають обмежений слух, може бути легше зрозуміти, якщо відповідальна особа також використовуватимете жестикуляцію руками, щоб пояснити напрям руху.
2.3.3. Якщо допомоги відповідальної особи потребує користувач візка, спочатку необхідно спитати людину, куди вона хоче дістатись, а потім проінформувати про необхідність довезти її. Забороняється нахилятись і спиратись на інвалідний візок чи на інший допоміжний засіб людини.
2.3.4. У разі, якщо до відповідальної особи звернулась людина з порушенням зору, в першу чергу необхідно представитись, назвати прізвище, ім’я та по батькові, свою посаду, представити інших присутніх осіб, розповісти такій особі, де вона знаходиться. Під час супроводу такої людини необхідно спитати, чи хоче вона бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди. Якщо так, то необхідно коментувати шлях і маршрут, яким здійснюється пересування. Наприклад. "За декілька кроків ми повернемо ліворуч" чи "Ми підходимо до сходів”. Коли буде досягнуто необхідного місця, потрібно повідомити людину, де вона знаходиться. Завжди відповідальній особі необхідно говорити такій людини про своє наближення чи віддалення.
2.3.5. В разі необхідності, за погодженням із керівництвом ГУНП відповідальна особа залучає інших працівників ГУНП до супроводу осіб, які потребують допомоги.
2.4. У разі подання заяви до ГУНП, відповідальна особа спрямовує відвідувача при громадської приймальні ГУНП або запрошує представника відділу документального забезпечення для прийняття вхідної кореспонденцію у такої особи або за бажанням такого громадянина супроводжує її до відділу документального забезпечення ГУНП і знайомить маломобільного громадянина і особу з інвалідністю з працівником ГУНП, відповідальним за приймання вхідної кореспонденції, особисто, представивши прізвище, ім'я та по батькові один одному.
2.5. Особи, які потребують допомоги, користуються пріоритетним правом при подачі документів до канцелярії відділу документального забезпечення ГУНП.
2.6. При відвідуванні території ГУНП особами, які потребують допомоги відповідальна особа роз'яснює правила внутрішнього та службового розпорядку ГУНП, а також години прийому громадян і розповідає про особливості будівель ГУНП:
кількість поверхів; поручнів, інших пристосувань і пристроїв для осіб з інвалідністю стосовно його функціональним обмеженням; розташування санітарних кімнат, можливі перешкоди на шляху та ін.;
структуру ГУНП, в якому кабінеті і до кого звернутися з питань, які можуть виникнути.
2.7. Після закінчення часу перебування на території ГУНП осіб, які потребують допомоги, відповідальна особа супроводжує таких осіб до виходу з території ГУНП.
2.8. При необхідності особи, які потребують допомоги, можуть заздалегідь погодити з відповідальною особою за телефонами необхідний обсяг допомоги при організації доступу в приміщення ГУНП із зазначенням дати і часу прибуття, або направити на електронну пошту ГУНП відповідний запит.
2.9. Відповідальна особа ГУНП за погодженням з особами, які потребують допомоги, вправі надати інші види допомоги по супроводу, не передбачені цим Порядком.

3. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1. Ці методичні рекомендації вступають в дію з дати затвердження.

В Головному управлінні Національної поліції у Дніпропетровській області виникла необхідність залучення підприємств, установ та організацій недержавної форми власності до укладання договорів, щодо транспортування тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальні майданчики розташовані в місті Дніпро та Кривий Ріг спеціалізованими автомобілями-евакуаторами, відповідно до «Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102., а саме, в рамках дії Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тимчасові вилучені транспортні засоби транспортуються на спеціальні майданчики за адресами:

м. Дніпро, вул., Осіння, 6;

м. Дніпро, вул., Передова, 427;

м. Дніпро, вул., Дніпросталівська 22к;

м. Дніпро, пр-т., Б. Хмельницького 105;

м. Кривий Ріг, вул., Вільної Ічкерії 11а;

м. Дніпро, у районі вулиці Курсантська, 22;

Учасник отримує оплату вартості послуг з транспортування транспортного засобу до спеціального майданчика чи стоянки на свій банківський рахунок від відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, яка керувала транспортним засобом на момент учинення правопорушення, або особи, яка ввезла затриманий транспортний засіб на територію України.

Розмір плати за транспортування на спеціальний майданчик чи стоянку тимчасово затриманих транспортних засобів визначається Учасником відповідно до законодавства України. Учасник несе відповідальність за встановлення розміру плати за доставлення (транспортування) затриманих транспортних засобів на спеціальний майданчик чи стоянку.

Транспортування транспортних засобів здійснюється за допомогою спеціального автомобіля – евакуатора(маніпулятора), відповідно до умов Договору.

Для надання якісних послуг, своєчасно та в повному обсязі, учасник може використовувати як власний так і найманий транспорт, техніку.

Технічні вимоги:

учасник повинен забезпечити завантаження, розвантаження та транспортування автомобілів різноманітного типу, з дотриманням норм охорони праці, пожежної безпеки та інших вимог законодавства України;

послуги транспортування мають надаватись Учасником без вихідних та 24 год./добу (строком до 31.12.2025);

послуги мають надаватись евакуаторами та іншою технікою, призначеною для надання таких послуг;

учасник (працівники учасника) при наданні послуг повинні мати документи передбачені Постановою Кабінетів Міністрів України №1306 від 10.10.2001 «Про правила дорожнього руху»;

 Список документів, які необхідні для участі в конкурсі:

- заява щодо бажання заключити договір;

- копія паспорту громадянина України або ID картки;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців;

- перелік транспортних засобів, що будуть залучатись до перевезень, з наданням чинного полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту;

- довідка про наявність евакуаторів, евакуаторів з маніпулятором, евакуаторів для великотоннажного транспорту (більше 8 т), інших евакуаторів для здійснення евакуації транспорту з важкодоступних місць;

- копії договорів підряду з іншими особами про надання послуг з евакуації (у разі залучення до робіт сторонніх організацій);

- копії договорів оренди евакуаторів (у разі залучення для перевезень транспортних засобів інших власників).

Контакти: Центр забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області, вул. Троїцька 20а;
м. Дніпро (тел. 099-676-0861).

Інформаційні матеріали до Дня Соборності України – 2025.pdf

Історія створення Реєстру

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України («Реєстр») є першою складовою міжнародного компенсаційного механізму, що покликаний забезпечити відповідальність держави-агресора за шкоду, заподіяну внаслідок війни проти України.

Ідею створення Реєстру було започатковано на міжнародному рівні в результаті ухвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй Резолюції A/RES/ES-11/5 «Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України» від 14 листопада 2022 року, в якій було рекомендовано державам-членам ООН у співпраці з Україною створити міжнародний реєстр збитків, який слугував би для фіксації в документальній формі доказів та інформації про заяви щодо збитків, втрат або шкоди, завданих усім постраждалим фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, в результаті міжнародно- протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї, а також для сприяння та координації збору доказів.

12 травня 2023 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Резолюцію CM/Res(2023)3 про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, якою було створено Реєстр.

Реєстр було створено як платформу для міжурядового співробітництва, яка діє в інституційних рамках Ради Європи. Його створення стало можливим завдяки активній позицій Уряду України, що знайшла підтримку міжнародної спільноти.

8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон, яким Україна приєдналася до Часткової розширеної угоди.

Членство в Реєстрі

Членство в Реєстрі є відкритим як для держав-членів Ради Європи, так і для держав, що не є її членами. На сьогоднішній день до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз. Всього Реєстр налічує 41 Учасників та 3 Асоційованих члена.

Оскільки Реєстр прагне набути глобального членства, будь-держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від

14 листопада 2022 року, може приєднатися до Реєстру як Учасник або Асоційований член, повідомивши про свій намір Генерального секретаря Ради Європи. Будь-яка інша держава може приєднатися до Реєстру за умови схвалення такого приєднання Конференцією Учасників.

Мандат, функції та основні завдання Реєстру

Реєстр слугує для документального обліку доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно- визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Заяви, які відповідають вимогам, встановленим Статутом та правилам, вносяться до Реєстру для подальшого їх розгляду та оцінки компенсаційною комісією, яку ще належить створити. Україна разом з партнерами вже займаються розробкою компенсаційного механізму, який розглядатиме подані заяви по суті, і прийматиме рішення про розмір належної компенсації в кожному окремому випадку.

Структура управління Реєстром

Реєстр має наступну структуру: Конференція Учасників, Рада та Виконавчий директор.

Конференція Учасників («Конференція») є найвищим керівним органом Реєстру, який несе загальну відповідальність за виконання мандату Реєстру. У Конференції представлений кожен Учасник та Асоційований член. Конференція, серед іншого, затверджує правила та положення Реєстру, запропоновані Радою, приймає річний бюджет Реєстру та здійснює нагляд.

Рада несе загальну відповідальність за виконання функцій Реєстру. Склад Ради включає сім експертів у галузі міжнародного права, збитків та заяв, пов’язаних з війною, обліком та оцінкою втрат. Рада розробляє правила і положення, що  регулюють роботу Реєстру, які надалі затверджуються Конференцією, та впроваджує їх належним чином. Крім того, Рада ухвалює рішення про прийнятність заяв, які подаються до Реєстру.

Виконавчий директор Реєстру здійснює нагляд та адміністрування роботи Секретаріату Реєстру. До основних функцій Виконавчого директора також входить організація подання заяв, їх обробки та направлення їх разом з рекомендаціями на розгляд Раді для прийняття рішень. Крім того, Виконавчий директор здійснює зв'язок з національними та міжнародними органами, в тому числі з Урядом України, з різних питань, пов'язаних з роботою Реєстру.

Штаб-квартира Реєстру знаходиться в м. Гаага (Нідерланди).

Навесні 2024 року Реєстр відкрив свій допоміжний офіс в Києві, який має своїм завданням підвищення обізнаності різних зацікавлених сторін в Україні, включаючи регіональні та місцеві органи влади, організації громадянського суспільства, бізнес та широку громадськість, про мандат та задачі Реєстру.

Восени 2024 року Реєстр започаткував Координаційну платформу для співпраці з громадянським суспільством, з метою консолідації зусиль щодо інформування постраждалих про Реєстр та підтримки заявників з боку правозахисної спільноти у процесі подання заяв про відшкодування збитків від російської агресії.

Підхід, орієнтований на постраждалих

У своїй діяльності Реєстр дотримується підходу, орієнтованого на постраждалих. Цей підхід підкреслює важливість визнання та задоволення потреб і прав постраждалих від російської агресії проти України, забезпечуючи, щоб їхні голоси були почуті, а їхній досвід врахований у процесі збору заяв про відшкодування збитків.

Керуючись Ризькими принципами, Реєстр не лише зосереджується на кропіткій роботі, щоб зафіксувати численні заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, але й надає пріоритет гідності, повазі та залученню постраждалих, а також гарантує, що їхня точка зору є важливою у цьому процесі, в тому числі, приділяючи особливу увагу найбільш вразливим категоріям постраждалих, таким як жінки та діти. Це зобов'язання відображає широке розуміння справедливості, яке виходить за рамки простого ведення обліку і передбачає активне залучення та підтримку тих, хто найбільше постраждав від війни.

Документи Реєстру

Основними документами Реєстру є: Статут Реєстру; Правила подання, обробки та внесення Заяв; Категорії Заяв, які можуть бути внесені до Реєстру; затверджені Реєстром форми та правила подання окремих категорій заяв; Принципи захисту персональних даних у роботі Реєстру; та Правила залучення Представників.

Зазначені вище, а також інші документи можна знайти на вебсайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Категорії заяв, які можуть бути подані до Реєстру

Реєстром затверджено перелік із 45 категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру, які охоплюють заяви з боку фізичних осіб (група А), заяви з боку держави Україна (група В) та заяви з боку юридичних осіб, крім тих, що входять до групи В (група С).

Категорії заяв можуть змінюватися та/або уточнюватися.

Так, для фізичних осіб затверджено такі категорії заяв:

A1 Заяви, пов'язані з вимушеним переміщенням

A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення

A1.2 Вимушене переміщення за межі України

A2 Заяви, пов'язані з порушенням особистої недоторканності

A2.1 Смерть близького члена сім'ї

A2.2 Зникнення безвісти близького члена сім'ї

A2.3 Серйозні тілесні ушкодження

A2.4 Сексуальне насильство

A2.5 Катування, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання

A2.6 Позбавлення свободи

A2.7 Примусова праця або служба

A2.8 Насильницьке переміщення або депортація дітей

A2.9 Насильницьке переміщення або депортація дорослих

A2.10 Інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни

A3 Заяви, пов'язані з втратою майна, доходу або засобів до існування

A3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна A3.2 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна A3.3 Втрата житла або місця проживання

A3.4 Втрата оплачуваної роботи

A3.5 Втрата приватного підприємництва

A3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях

A3.7 Інші економічні втрати

A4 Втрата доступу до державних послуг A4.1 Втрата доступу до медичної допомоги A4.2 Втрата доступу до освіти

Для держави Україна (включаючи регіональні і місцеві органи влади, а також юридичні особи та установи, які перебувають у власності або під контролем України) передбачено такі категорії заяв:

B1 Пошкодження або знищення майна

B1.1 Пошкодження або знищення критичної інфраструктури

B1.2 Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури B1.3 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна - житлових приміщень

B1.4 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна -

місць загального користування

B1.5 Пошкодження або знищення громадських будівель та споруд

B1.6 Інші втрати майна

B2 Втрата історичної, культурної та релігійної спадщини

B2.1 Пошкодження або знищення об'єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей

B2.2 Втрата об'єктів культурних цінностей

B3 Шкода навколишньому середовищу та природним ресурсам

B3.1 Екологічна шкода

B3.2 Виснаження або шкода природним ресурсам

B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення в Україні

B5 Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів

Нарешті, для юридичних осіб (крім тих, хто входить до категорії В), передбачено такі категорії заяв:

C1 Пошкодження або знищення майна

C1.1 Пошкодження або знищення критичної інфраструктури

C1.2 Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури C1.3 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна - житлових приміщень

C1.4 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна -

місць загального користування

C1.5 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (не пов'язане зі збитками для бізнесу)

C2 Втрата історичної, культурної та релігійної спадщини C2.1 Пошкодження або знищення об'єктів чи будівель C2.2 Втрата об'єктів культурних цінностей

C3 Збитки бізнесу та інші економічні втрати

C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів

C3.2 Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях

C3.3 Переміщення (евакуація) бізнесу

C3.4 Інші економічні втрати

C4 Гуманітарні видатки

Правила подання заяв у кожній конкретній категорії та відповідні вимоги до доказової бази затверджуються окремо у вигляді форм заяв для кожної категорії.

Протягом 2024 р. Рада Реєстру прийняла форми та правила по всіх категоріях заяв, які можна буде подати до Реєстру. Більша частина з них вже затверджена Конференцією Учасників, а остання група з прийнятих Радою форм і правил планується до затвердження Конференцією у першій половині 2025 р.

Зі схваленими Реєстром формами та правилами подання заяв можна ознайомитися на вебсайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Категорії, відкриті для подання до Реєстру (станом на 12 лютого 2025 р.)

Заяви до Реєстру подаються виключно через вебпортал Дія.

Наразі в Дії відкрито технічну можливість для подання заяв до Реєстру у двох категоріях:

•     
• у категорії А3.1 – пошкодження або знищення житлового нерухомого майна фізичних осіб (з 2 квітня 2024 р.) та
•    
• у категорії А2.1 – смерть близького члена сім’ї (з 16 січня 2025 р.).

Заяви у категорії A3.1 можуть бути подані фізичними особами або від імені фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, яку було пошкоджено або знищено 24 лютого 2022 року або після цієї дати, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Заяви в категорії А3.1 можуть бути подані лише щодо вартості знищеного майна або ремонту чи відбудови пошкодженого майна. Заяви щодо інших втрат, пов’язаних з житловою нерухомістю, які були подані в цій категорії, не будуть внесені до Реєстру. Для того, щоб вони підлягали внесенню до Реєстру, такі заяви мають бути подані в інших категоріях.

Щодо кожного об’єкта нерухомого майна слід подати окрему заяву. Якщо майно перебуває в спільній власності, то кожен співвласник повинен подати окрему заяву щодо своєї частки.

Заяви можна подавати також і щодо майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України чи в зоні активних бойових дій.

Заявник повинен надати інформацію та докази на підтримку заяви в категорії А3.1, зокрема: інформацію про особу заявника; докази щодо пошкодженого або знищеного майна та права власності на нього, в т.ч. інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в Україні (ДРРП), якщо вона є в ДРРП, а також інформацію про співвласників (якщо вони є); інформацію щодо подання заяви до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в Україні, якщо таку заяву було подано; інформацію про те, як саме майно було пошкоджено або знищено; та орієнтовну суму вимоги заяви та суму будь-якої експертної оцінки збитків.

Під час подання заяви через вебпортал Дія деяка інформація для заяви буде взята з різних існуючих електронних джерел.

На вебсайті Реєстру також можна знайти відповіді на поширені питання, пов’язані із категорією заяв А3.1.

Категорія А2.1 призначена для заяв, пов’язаних із душевним болем та стражданнями, спричиненими смертю близького члена сім'ї на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, завданою міжнародно- протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї. Ця категорія також включає заяви про смерть, яка настала за межами території України, але безпосередньо пов’язана з подією, що сталася на території України.

Заяви, пов’язані з матеріальними наслідками смерті близького члена сім’ї, включаючи втрату доходу або підтримки від такого члена сім’ї, подаються в інших відповідних категоріях.

Заява може бути подана близьким членом сім'ї померлої особи або іншим членом сім'ї, який має законний інтерес в її поданні, або від імені таких членів сім'ї.

Інші члени сім'ї померлої особи, які не є близькими, повинні довести законний інтерес у поданні заяви, а саме – наявність близьких стосунків та елементів залежності, які відрізняються від звичайної спорідненості з померлою особою.

Якщо в померлої особи є декілька родичів, які бажають подати заяву за категорією А2.1, кожен з них повинен подати свою окрему заяву.

Заявник повинен надати інформацію та докази на підтримку заяви в категорії А2.1, зокрема: інформацію про померлого члена сім’ї (ідентифікаційні дані, дату та місце смерті, інформацію про реєстрацію смерті тощо); інформацію та докази щодо спорідненості заявника з померлим членом сім’ї (в тому числі, де це застосовно, докази цивільного партнерства або близьких стосунків та елементів залежності, що відрізняються від звичайної спорідненості з померлим); опис та докази події, яка спричинила смерть; та інформацію про провадження в судових та правоохоронних органах (за наявності) тощо.

Під час подання заяви деяка інформація буде взята з різних існуючих електронних джерел, зокрема з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

На вебсайті Реєстру містяться відповіді на поширені питання, пов’язані із категорією заяв А2.1.

Станом на 12 лютого 2025 року до Реєстру подано понад 15 тисяч заяв у зазначених вище двох категоріях. Найближчим часом планується відкриття технічної можливості для подання й інших категорій заяв.

Прийнятність заяв, їх подання та внесення до Реєстру

Для того, щоб заяву було внесено до Реєстру, вона повинна відповідати трьом критеріям прийнятності, що містяться в Статуті Реєстру. Так, заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані: (і) 24

лютого 2022 року або пізніше; (іі) на території України в її міжнародно- визнаних кордонах, включаючи територіальні води; (ііі) міжнародно- протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Як зазначалося вище, подання заяв здійснюється заявниками виключно через вебпортал Дія, що забезпечує спрощений та доступний спосіб подання заяв до Реєстру. У майбутньому заяви від фізичних осіб можна буде подати також через центри надання адміністративних послуг.

Жодної плати за подання заяви до Реєстру не стягується та не передбачається в майбутньому.

Більш детальні інструкції та роз’яснення про те, як подати заяву до Реєстру, можна знайти на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process.

Прийнятні заяви вносяться до Реєстру. Так, у грудні 2024 року Реєстр прийняв перші рішення про внесення заяв до Реєстру, що є важливим кроком у забезпеченні справедливості у зв'язку з агресією Російської Федерації проти України.

Прийняті рішення стосуються 832 заяв щодо пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (категорія заяв А3.1). Одна група заяв, внесених до Реєстру, стосується будинків і квартир в місті Бахмут; інша група включає заяви з різних населених пунктів по всій Україні.

Участь Реєстру в створенні міжнародного компенсаційного механізму

Як зазначалося, робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, що містяться в ньому, є першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною.

Точна форма майбутнього компенсаційного механізму підлягає визначенню, але вона може включати комісію з розгляду заяв і компенсаційний фонд, уповноважені розглядати заяви та виносити рішення та/або виплачувати компенсацію за збитки, втрати чи шкоду, спричинені міжнародно- протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Реєстр через свого Виконавчого Директора та за підтримки свого Секретаріату бере участь та сприяє, в разі потреби, роботі, спрямованій на створення такого компенсаційного механізму, та вживає необхідних заходів для підготовки передачі Реєстру до компенсаційного механізму відповідно до цього Статуту.

На сьогодні відбулося чотири підготовчих зустрічі щодо міжнародного інструменту зі створення компенсаційної комісії для України, остання з яких - з 28 по 30 січня 2025 року в Гаазі, на якій взяли участь представники понад 50 держав.

Ця зустріч ознаменувала завершення підготовчої роботи над документом про створення компенсаційної комісії і тепер процес переходить до формальних переговорів у форматі багатостороннього Міжурядового комітету з переговорів (МКП), який очолять Нідерланди та Україна за підтримки Реєстру.

Запрошення до участі в переговорах буде надіслано 94 державам, які підтримали Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, а також Європейському Союзу. Проєкт міжнародного договору про створення компенсаційної комісії буде поширений для його обговорення під час першого раунду переговорів у рамках МКП.

Рада Європи готова відігравати ключову роль у створенні компенсаційної комісії, саме тому на Раду Європи було покладено завдання розробити пропозицію щодо проєкту Мандату для конвенції Ради Європи, яка буде відкритою до приєднання.

Створення компенсаційної комісії отримало широку міжнародну підтримку. Обговорення та висновки 4-ї підготовчої зустрічі є важливим кроком на шляху до формальних переговорів, спрямованих на створення надійного механізму для розгляду заяв про відшкодування шкоди, спричиненої агресією Російської Федерації проти України. Цей значний поступ підкреслює непохитну відданість міжнародної спільноти зусиллям щодо притягнення винних до відповідальності та забезпечення відшкодування збитків Україні.

Корисні посилання

Вебсайт Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/.

Вебсайт Дії: https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi- reiestr-zbytkiv.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина.

У Секретаріаті Уповноваженого впроваджено 9 основних напрямів роботи, серед яких – додержання прав людини в секторі безпеки та оборони. Йдеться про права військовослужбовців, поліцейських, ветеранів війни, осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України та зниклих безвісти, членів родин вище зазначених категорій.

Наразі значна увага суспільства зосереджена на реалізації державою ветеранської політики, спрямованої на дотримання прав і соціальних гарантій ветеранів війни (згідно з нормами законодавства ветеранами війни можуть бути як чинні військовослужбовці, так і особи, звільнені з військової служби) та членів їхніх родин.

Водночас через низку об'єктивних причин ветерани та члени їхніх родин не завжди мають можливість належним чином реалізувати всі пільги та соціальні гарантії, визначені законодавством, з огляду на їх застарілість, відсутність належних механізмів реалізації тощо.

Тому, якщо Ваші права порушені (наприклад, не виплатили грошове забезпечення у повному обсязі в разі лікування за пораненням, несвоєчасно виплатили одноразову грошову допомогу за загиблого військовослужбовця тощо), Ви можете звернутися до Офісу Омбудсмана.

Звертаємо увагу, що навіть під час дії воєнного стану в Україні повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не можуть бути припинені чи обмежені (передбачено статтею 4 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»).

Контакти для звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;

на електронну пошту: [email protected];

за номерами телефонів: 0 800 501 720; 044 299 74 08.

Більше про дотримання прав людини Омбудсман України інформує у своїх соціальних мережах:

Facebook: https://www.facebook.com/dmytro.lubinets/?locale=uk_UA

Telegram: https://t.me/dmytro_lubinetzs

Instagram: https://www.instagram.com/dmytro_lubinets/

Twitter: https://twitter.com/lubinetzs

Офіс Омбудсмана у Facebook: https://www.facebook.com/office.ombudsman.ua