Назавжди у строю: згадуємо поліцейську Наталію Федорцеву, яка загинула внаслідок ракетного удару по будівлі криворізької поліції

Майор поліції Наталія Федорцева залишиться у пам’яті рідних, друзів і колег як сильна духом, мудра, щира та життєрадісна людина, яка присвятила своє життя службі та родині. Її життя обірвалося у червні 2024 року внаслідок ракетного удару армії рф по Кривому Рогу. Наталії було 44 роки.

Наталія гідно продовжила родинну традицію — її батько також присвятив своє життя службі у цьому підрозділі. Саме тут вона розпочала професійний шлях, а згодом стала невід’ємною частиною колективу та справжнім професіоналом оперативної служби.

Майже половину свого життя Наталія віддала службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції України. З 2020 року вона працювала старшим оперуповноваженим Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Для колег Наталія була не просто співробітницею. Для когось — наставницею, для когось — надійною подругою та напарницею, а для всіх — людиною, на яку можна було покластися у найскладніший момент.

Її згадують як врівноважену, розсудливу та сильну духом жінку. Наталія щедро ділилася професійним досвідом, завжди знаходила час підтримати, допомогти чи дати слушну пораду. Вона легко знаходила спільну мову з людьми, не боялася складних ситуацій і навіть у найнапруженіші моменти вміла зберігати спокій та впевненість.

Особливо колеги пам’ятають випадок, який стався під час її стажування. Тоді Наталія разом із колегою опинилася у складній екстремальній ситуації. Вона не розгубилася, опанувала себе та власним прикладом показала, як діяти холоднокровно й упевнено навіть тоді, коли обставини змушують боятися. Для її колеги цей момент став важливим професійним і життєвим уроком, який назавжди залишився у пам’яті.

Та попри відповідальну службу й професійні досягнення, найбільшою цінністю для Наталії завжди була її родина.

Разом із чоловіком вона створила затишний дім, наповнений любов’ю та теплом. А найбільшим щастям і здійсненням її мрії стало народження довгоочікуваної донечки Улянки. Дівчинка була найбільшою радістю мами, її любов’ю та сенсом життя.

Наталія була людиною, поруч із якою ставало тепліше. Щира, відкрита, життєрадісна, легка у спілкуванні. Її іскристий, а часом і гострий гумор умів розрядити навіть найнапруженішу ситуацію та подарувати усмішку.

Наталія пішла з життя, але не пішла з пам’яті. У неї залишилися мама, брат, чоловік та маленька донька Уляна. Найрідніші назавжди нестимуть у серці її любов, тепло та світлі спогади.

Для колег Наталія залишиться мудрою наставницею, надійною напарницею та справжнім другом. Для родини — люблячою дружиною і мамою. Для всіх, хто її знав, — людиною, яку неможливо забути.

Її професійний шлях, людяність, сила духу та любов до родини назавжди залишаться частиною історії колективу. Пам’ять про майора поліції Наталію Федорцеву житиме у серцях її рідних, друзів і колег.

Світла пам’ять. Назавжди у строю.

Відділ комунікації поліції Дніпропетровської області