За поліцейським жетоном – довіра дітей: історія інспекторки відділу «Служба освітньої безпеки» з Кам’янського Єлизавети Косенко

Щира, життєрадісна та відкрита до людей. На перший погляд, ця  тендітна поліцейська зовсім не схожа на людину, яка щодня вирішує складні дитячі проблеми. Але саме небайдужість та професіоналізм Єлизавети допомогли їй завоювати найцінніше – довіру школярів, які безостраху діляться з нею своїми переживаннями та таємницями.

Поліцейська Єлизавета Косенко до лав Національної поліції долучилася в листопаді 2024 року. До цього працювала юрисконсультом Дніпровського державного університету внутрішніх справ, де раніше навчалася за спеціальністю «Право».

Про професію поліцейської вона мріяла ще з дитинства. Любила дивитися  детективні історії, із захопленням спостерігала за роботою правоохоронців, особливо кінологів зі службовими собаками, а найбільше її приваблювала професія слідчого. Проте коли  дізналася про набір до Служби освітньої безпеки, зрозуміла, що саме тут зможе бути найбільш корисною. Про особливості служби та навчання дівчина багато дізнавалася від подруги, яка вже пройшла конкурс на посаду та навчалася за фахом. Її розповіді лише зміцнили впевненість Єлизавети, що вона хоче працювати саме з дітьми, допомагати їм, бути поруч у непростих життєвих ситуаціях та створювати для них безпечне шкільне середовище.

Після навчання Єлизавета ще більше переконалася, що зробила правильний вибір. Вона зрозуміла наскільки важливо не лише реагувати на проблеми, а й щодня бути поруч із дітьми, підтримувати їх, навчати безпечної поведінки та допомагати долати життєві труднощі. Школярі швидко подружилися з поліцейською. Діти  довіряють їй, охоче звертаються за порадами, діляться своїми переживаннями та знають, що завжди можуть знайти підтримку. Для багатьох поліцейська стала ніби старшою сестрою – доброю, уважною, але водночас й авторитетною людиною, до думки якої прислухаються.

Найбільшою цінністю своєї роботи Єлизавета вважає саме довіру дітей. Вона щиро радіє їхнім успіхам, підтримує у складні моменти, а поруч із ними й сама постійно навчається, відкриває для себе багато нового.

Особливо запам'ятався випадок, коли поліцейська виявила факт домашнього насильства щодо 14-річної учениці. Завдяки своєчасному реагуванню поліцейської, дитину тимчасово забрали з родини та доправили до медичного закладу, де вона отримала необхідну допомогу від профільних спеціалістів та психолога. Навіть після того, як обставини були з'ясовані і дівчина повернулася додому, Єлизавета не припинила спілкування з нею. Вона регулярно підтримувала школярку, цікавилася її самопочуттям, допомагала порадами та залишалася людиною, до якої дитина могла звернутися у будь-який момент. Саме такі історії ще раз доводять: іноді одна небайдужа людина здатна змінити чиєсь життя.

Для Єлизавети поліцейська служба – це насамперед допомога людям. А спеціальний жетон – не просто нагрудний знак, а символ довіри, честі та відповідальності. Найбільше поліцейську мотивують щирі дитячі усмішки, слова подяки та розуміння, що її допомога дійсно змінює життя на краще. Саме заради цього вона щоранку одягає однострій і вирушає до школи.

Поза службою Єлизавета дуже любить вирощувати квіти та кімнатні рослини. Їй подобається спостерігати, як із маленького паростка завдяки турботі, терпінню та любові виростає красива рослина. Вона мріє, що колись матиме власний великий квітучий сад. Ще одне її захоплення – книги. Найчастіше обирає літературу з психології та саморозвитку, адже переконана, що поліцейський повинен постійно працювати над собою, вміти слухати й розуміти людей. А для душі із задоволенням читає мелодрами.

Історія Єлизавети вкотре доводить: сила поліцейського не завжди вимірюється фізичною витривалістю. Іноді вона проявляється у вмінні вислухати, підтримати, захистити та стати для дитини тим дорослим, якому можна довіритися без страху. Саме такою поліцейською і є Єлизавета.

Відділ комунікації поліції Дніпропетровської області (за матеріалами Кам’янського РУП)